дата оновлення:  24/10/2022
Головна Ортопедія і травматологія > Захворювання опорно-рухового апарату
 

Hallux Valgus (вальгусна деформація великого пальця стопи)

Загальна інформація

Вальгусна деформація - це одна з найпоширеніших ортопедичних патологій, яка виражається у зміщенні великого пальця всередину з утворенням кісткового наросту із зовнішнього боку стопи.

Крім косметичної проблеми та больових відчуттів, дана деформація веде до порушення всіх кісткових та хрящових структур стопи та розвитку супутніх патологій – бурситів, артрозів, плоскостопості, а в запущених стадіях – до негативних змін у всій опорно-руховій системі та неврологічній симптоматиці.

Класифікація вальгусної деформації

Розрізняють три ступені патології залежно від величини відхилення великого пальця нормального становища.

І ступінь - кут становить менше 20 градусів.

II ступінь - величина кута відхилення лежить у межах 25-35 градусів.

III ступінь – кут деформації перевищує 35 градусів.


Ортопеди також класифікують захворювання з причин його виникнення, що допомагає призначити оптимальну програму лікування з урахуванням факторів, що провокують. Серед них найбільш поширені такі:

  • плоскостопість та різні викривлення хребта;

  • вроджені аномалії будови ніг;

  • дефіцит вітаміну D; порушення обмінних процесів;

  • розриви та розтягнення зв'язок, переломи;

  • м'язові спазми, носіння неправильного взуття та інші.


Симптоми вальгусної деформації великого пальця стопи

Патологія супроводжується такими симптомами.

  • Великий палець стопи починає зміщуватися в бік решти чотирьох, одночасно починає збільшуватися кісточка, що випирає назовні у його основи.

  • Інші пальці стопи набувають характерної для вальгусної деформації молоткоподібної форми.

  • З'являється та наростає дискомфорт та біль у суглобах гомілкостопа, періодично виникають судоми.

  • Ноги сильно втомлюються під нетривалим навантаженням.

  • Зміна у кісткових тканинах провокує розвиток запальних процесів.


Надалі можуть з'являтися та наростати такі ортопедичні патології.

  • Артроз фалангових суглобів пальців ніг.

  • Хронічний бурсит (запалення суглобів).

  • Плоскостопість.

  • Кігтеподібна деформація пальців (загинання вниз) та інші.


Діагностика вальгусної деформації

Зважаючи на очевидність зовнішніх ознак патології, первинна діагностика не утруднена, проте вона вимагає уточнення для визначення ступеня деформації, диференціювання з іншими ортопедичними патологіями та виявлення пов'язаних патологічних процесів.

Рентгенографія

Виконується у двох проекціях і дає візуально уявлення про зміну будови стопи та стан кісткових та хрящових тканин.

Мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ)

Високоінформативний та високотехнологічний метод дослідження, золотий стандарт сучасної діагностики. Дає візуальне уявлення про найдрібніші зміни у складі та будові тканин людського організму.

УЗД стопи

Ультразвукове дослідження кістково-хрящових та м'яких тканин стопи, виявлення патологічних змін у них для точної постановки діагнозу.

Апаратні дослідження призначаються ортопедом вибірково чи комплексно залежно від індивідуальних особливостей та загальної клінічної картини захворювання.

Методи лікування

Терапевтичне лікування вальгусної деформації пальця стопи

Лікувальна програма спрямована на зняття симптоматики, запальних процесів, застійних явищ у судинах та больових відчуттів, зміцнення м'язового каркаса, правильну постановку гомілковостопного суглоба. Комплекс нехірургічних заходів при лікуванні патології включає медикаментозну терапію, масаж і лікувальну гімнастику для пальців і стоп, фізіотерапевтичні процедури, усунення провокуючих факторів, носіння спеціальних ортопедичних устілок і взуття, використання міжпальцевих прокладок.

Консервативна терапія ефективна лише на початкових стадіях патології.


Хірургічне лікування захворювання

При пізній постановці діагнозу, відсутності ефекту від терапевтичних процедур або їхньої явної недоцільності вдаються до хірургічного виправлення дефекту. Операцію призначають при деформації 2-3 ступеня та виражених симптомах, що значно знижують якість життя хворого.


Корегуюча остеотомія є суглобозберігаючою операцією, при якій можливі різні реконструктивні підходи, обумовлені індивідуальністю кожного клінічного випадку. Методика остеотомії підбирається лікарем-ортопедом в залежності від форми і тяжкості деформації. Ця операція нині визнана найсучаснішим методом хірургічної корекції вальгусної стопи.


У деяких випадках, якщо біль, серйозні деформації та інші прямі показання до операції відсутні, а пацієнта турбує виключно косметичний дефект стопи, може виконуватися хірургічна операція, що щадить, усунення «кісточки» (екостоз).

Експертна думка лікаря

Захворювання опорно-рухового апарту є небезпечними в запущених стадіях.


В більшості випадків захворювання є інвалідизуючими та не піддаються лікуванню.


Вчасне звернення до лікаря зберігає не тільки кошти, а і якість та тривалість життя.


Адріан Філь

Лікар ортопед-травматолог, професор

Залиште свій номер телефона. Ми Вам перетелефонуємо
Післяопераційна реабілітація

Термін госпіталізації після проведеної остеотомії нетривалий і становить 1-2 дні, зняття швів призначається через 2 тижні. З першого ж дня дозволяється ходити, але виключно у спеціальному післяопераційному взутті, носити яке наказується 1-1,5 місяця. Перші 3 тижні необхідні фіксуючі пов'язки, після цього термін починається розробка пальців.


Подальші обмеження стосуються ходьби, керування автомобілем, фізичних навантажень тощо. Повна реабілітація після будь-якого хірургічного лікування вальгусної деформації триває до 3-5 місяців, у цей період необхідно виконувати всі поетапні рекомендації ортопеда.


Після успішно виконаної операції стопа повністю відновлює своє функціональне навантаження та зовнішній вигляд, однак, раннє звернення за медичною допомогою робить корекцію вальгусної деформації менш травматичною та ефективною, а післяопераційну реабілітацію – більш легкою та короткою.


Пн-Пт
9:00-20:00
Субота за записом
Неділя - вихідний
  • Facebook
  • Instagram