Звичний вивих плечового суглоба

Види звичного вивиху

Як і за первинної травми плечового суглоба, у разі розрізняють такі підтипи звичних вивихів:

• Передній. Найчастіший випадок, оскільки в задній частині плечова кісточка слабше укріплена зв'язками та сухожиллями і має менш розвинену головку дельтоподібного м'яза навіть у тих, хто займається спортом. Виникає при ударі, боротьбі, спортивних заняттях на кільцях або перекладині.

• Задній. У цьому випадку ушкоджується передня частина суглобової капсули, і головка плечової кісточки неприродно розвертається назад. Рука за такого вивиху зсунута вперед і перебуває перед собою. Причиною може бути падіння на випрямлену руку або неправильний розподіл ваги штанги при жимі лежачи.

• Нижній. Головка суглобової кістки переміщається під виїмку лопатки. Трапляється нечасто при руці, піднятій нагору, наприклад, при ходьбі на руках.

При звичному вивиху нерідко трапляється поєднання цих станів.

Симптоматика звичного вивиху

Симптоматичні прояви при звичному вивиху мають менш виражений характер, ніж первинна травма.

• Больові відчуття. Можуть бути помірними або бути зовсім відсутніми, людина відчуває лише сильний дискомфорт в області хворого плеча. Чим частіше трапляється звичний вивих, тим слабкіше супроводжує його больовий синдром, це зумовлено супутніми патології дегенеративними процесами в хрящових тканинах і в усьому суглобовому апараті.

• Зовнішня деформація. Звичний вивих помітний за незграбним контуром суглоба.

• Порушення рухової функціональності через патологічно неправильне положення суглобових елементів, вимушений стан кінцівки. Рука найчастіше щільно притиснута до тулуба або відведена вбік.

• Іноді — тимчасова втрата чи зниження чутливості руки (кисть, передпліччя, плече, шкірні покриви) через придушення нервового пучка.

• Локальний набряк спочатку відсутня, але може розвинутися за відсутності адекватної допомоги чи невмілого самостійного вправлення. Згодом може перейти у велику гематому ураженої зони.

Діагностика звичного вивиху

При зверненні до травматолога на момент зміщення суглоба патологія легко діагностується під час огляду. У стані ремісії діагноз може бути утруднений навіть за великої кількості повторних вивихів в анамнезі та ставиться виходячи з інструментального обстеження. При огляді перевіряється чутливість шкірних покривів та виявляється можлива атрофія м'язів у ділянці хворого плеча. Також, може бути виявлено деяке обмеження рухливості, зумовлене напрацьованим руховим стереотипом - острахом спровокувати повторну травму.

Точний діагноз ставиться з урахуванням наступних інструментальних обстежень.

Рентгенографія плечового суглоба

Дає уявлення про стан щільних структур, проте звичайні дві проекції при деяких дефектах можуть бути недостатньо інформативними. Для їхньої діагностики використовуються спеціальні укладання пацієнта з певним положенням плеча.

УЗД суглоба

Може бути призначено для визначення цілісності тканин, запальних процесів, дегенеративних змін та супутніх судинних патологій.

Комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія

Якщо рентгенологічних даних недостатньо або хірургічна операція, пацієнту призначається ЯМРТ або МСКТ плечового суглоба. Може виконуватись з використанням контрастної речовини або без неї. Дозволяє докладно розглянути найдрібніші деталі та пошкодження, які неможливо виявити за допомогою рентгенівського чи ультразвукового дослідження.

Хірургічне лікування звичного вивиху плеча

Хірургічна операція є єдиним надійним засобом для лікування нестабільності плечового суглоба. Сучасна хірургія пропонує безліч оперативних методик усунення даної патології. Серед них — операції, спрямовані на зміцнення та фіксацію суглобової капсули, пластичні втручання із встановленням трансплантатів або без них, а також комбіновані техніки, що містять елементи різних методик.

Всі вони обмежують зайву рухливість готування плечового суглоба та виключають можливість повторних вивихів.

Одним із варіантів хірургічного лікування нестабільності плеча є артроскопічна операція, що виконується за допомогою спеціального інструменту — артроскопа через два невеликі розрізи в капсулі суглоба. Зображення операційного поля подається на екран у збільшеному вигляді, що підвищує точність дій хірурга та мінімізує операційну травму.

Однак при певних патологічних деформаціях суглоба виконання артроскопічної операції не є можливим і виникає необхідність відкритого хірургічного втручання.